Vitaly Portnikov (vokintrop) wrote,
Vitaly Portnikov
vokintrop

УРОК МАНАСУ
Віталій Портников
Після заяви президента Киргизстану Курманбека Бакієва щодо закриття американської військової бази в Манасі відповідне рішення ухвалено урядом його країни. І тепер слово за контрольованим президентом парламентом – якщо він ухвалить потрібне Бакієву рішення, американцям доведеться збиратися геть. І це в ситуації, коли новий президент Сполучених Штатів Барак Обама оголосив нормалізацію в Афганістані одним з головних пріорітетів своєї зовнішньої політики. Ніде правди діти, закриття бази в Манасі може тільки ускладнити це завдання.
Звичайно, Киргизія як суверенна держава має повне право вирішувати, які саме бази можуть розташовуватися на її території і скільки за них треба сплачувати. Однак той факт, що сенсаційну заяву президент Бакієв зробив під час спільної прес-конференції із російським колегою, дозволяє поставити під сумнів суверенність ухваленого рішення. Звичайно ж, Бакієв бажав догодити Москві – а Москва готова була допомогти грішми. Кремль зараз багатьом пробує допомагати, незаважаючи на критичну ситуацію у власній економіці. Але це також суверенна справа Росії. І якщо її керівництво на порозі провалля вирішило продемонструвати американцям, що з його впливами у Центральній Азії слід рахуватися – хто може заборонити Дмитру Медвєдєву таку демонстрацію?
Всі ці розрахунки були б логічними, якби не...кольорова революція. Може, хтось забув – в Киргизстані також була кольорова революція! Принаймні саме так називали переворот, влаштований за явного сприяння певних кіл у Росії колишнім керівником уряду країни Бакієвим та його союзниками. Той факт, що під час перебування на чолі уряду Бакієв не виглядав великим демократом, що його дії призводили до роздмухування міжкланових протиріч у країні, що в результаті зухвалих дій охочих до влади номенклатурників у Бішкеці відбулися справжні революційні погроми, нікого не турбував. Президент Киргизстану Аскар Акаєв пішов у відставку і переїхав до Росії, президент Сполучених Штатів Джордж Буш згадав Киргизстан серед країн, де відбулася „кольорова революція”, Бішкек на якийсь час став місцем паломництва інших кольорових революціонерів – з Києва і Тбілісі. Ніякі очевидні докази щодо характеру нової киргизьскої влади не діяли. Від слушної думки, що Бакієв після консолідації влади просто вижене американців, що він для того і приводився до влади, а Акаєв її позбувався – чтоб другим неповадно было – намагалися відчепитися, як від набридливої комахи.
Тепер вже не відчепляться. Помилки своїх попередників доведеться виправляти вже новій американській адміністрації. І не тільки в Киргизстані. Заходу потрібна серйозна ревізія подій, що відбулися на пострадянському просторі на початку нового тисячоліття. Потрібно критично оцінити політичні еліти і самі суспільства, усвідомити хто і з якою метою приходив до влади, на які цінності орієнтувалися і самі нові лідери, і ті, хто їх підтримував, які настрої превалювали і що буде відбуватися невдовзі. Тільки такий холодний неупереджений аналіз допоможе зрозуміти, чому президент Бакієв, який явно орієнтується на Москву та її бачення зовнішньополітичної стратегії у регіоні, може поки що не хвилюватися за стабільність своєї влади. Чому президент Ющенко, який послідовно підтримує західний вектор української зовнішньої політики, перетворився на одного з найбільш непопулярних і найменш перспективних діячів у власній державі. Чому президент Саакашвілі, від якого очікували вирішення грузинської територіальної проблеми, виявився саме тим лідером, дії якого призвели до юридичного оформлення територіального розколу території колишньої Грузинської РСР. І чому дії цих трьох революційних президентів – і з точки зору їхніх внутрішньополітичних наслідків, і з точки зору зовнішньої політики – об’єктивно сприяють посиленню російських позицій на пострадянському просторі, і це в час, коли знову-таки з об’єктивної точки зору передумов для такого посилення просто не було.
Без такого холодного аналізу Заходу доведеться вивчати урок Манасу всюди, де він вигадує собі дружню руку і революційні суспільства. Та й ми самі без такого аналізу будемо вічними заручниками непрофесійних демогогів, які, може й вірять, що поспішають на Захід, але все одно в результаті опиняються на Сході.
www.glavred.info
Tags: Киргизия, НАТО, Россия, США
Subscribe

  • Новости Украины NEWSru.ua :: Лия и Ада

    Две знаменитые актрисы, россиянка Лия Ахеджакова и украинка Ада Роговцева, высказались о происходящих в Киеве событиях. Роговцева – с трибуны…

  • С нечеловеческим лицом

    Предыдущая реорганизация РИА "Новости" пришлась как раз на время пресловутой "сурковской пропаганды". Конечно, можно утверждать, что та эпоха ничем…

  • Хочу бути як Путін

    Тепер кожна нова подорож Віктора Януковича до Росії буде супроводжуватися конспірологічними теоріями, витоками інформації, очікуваннями приєднання…

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment