Vitaly Portnikov (vokintrop) wrote,
Vitaly Portnikov
vokintrop

ДМИТРО РОГОЗІН, ДЕРЖАВНИЙ ОПОЗИЦІОНЕР
Віталій Портников
Мій добрий знайомий, західний дипломат, який товаришував із Дмитром Рогозіним ще в романтичні 90-і роки – тоді здавалося, що російське політичне життя вирує – навіть тоді дивувався: опозиціонер приїздив до нього в гості на машині із «кремлівськими номерами».
У журналіста, знайомого із правилами чиновницької поведінки, ці номери на автомобілі керівника Конгресу російських громад такого здивування не викликали. Я намагався пояснити дипломату: те, що Рогозін приїздить до нього на службовій машині – не бажання скористатися казенним пальним. Це – знак особливої дружньої довіри. Адже, на відміну від багатьох російських політиків і чиновників, про яких і розповісти нема чого, Дмитро Рогозін – яскрава людина із своїми емоціями, симпатіями і антипатіями, своїми поглядами на життя. І він може сам вирішити, якою машиною йому користуватись під час тих чи інших зустрічей.
Дипломат не дуже повірив у мої роз’яснення. Однак саме тоді я зрозумів, яке амплуа у Дмитра Рогозіна – амплуа державного опозиціонера. Всю свою політичну кар’єру він знаходиться у складних взаєминах із владою, залишаючись частиною цієї влади, вірним її солдатом, готовим виконати найнеприємніше. Коли всі були демократами і лібералами, Рогозін вважався консерватором і шовіністом. Його Конгрес російських громад підтримував, скажімо, сепаратизм у Придністров’ї і опікувався співвітчизниками у колишніх радянських республіках. Однак така позиція допомогла Рогозіну виявитись поруч із буремним генералом Олександром Лебедем. А Лебідь зіграв важливу роль у процесі переобрання Бориса Єльцина президентом Росії – після чого був благополучно відправлений губернатором до Красноярську.
Здавалося, із новим російським президентом у Рогозіна проблем взагалі не буде. І не тільки тому, що він практично ніколи не критикував Володимира Путіна. А ще й тому, що тепер всі російські можновладці хотіли б мати політичні погляди колишнього друга співвітчизників, а сам він займає почесну посаду представника президента Росії на переговорах по транзиту до Калінінградської області – російського анклаву, оточеного з недавніх часів територією Євросоюзу. Однак і тут Рогозін виявляється більшим «патріотом», ніж штатні патріоти з «Єдиної Росії» і очолює партію «Родіна». Щоправда, саме завдяки атакам Рогозіна на російських лібералів «Єдиній Росії» вдалося уникнути полеміки із ними, а Союз правих сил ще на минулих виборах залишився поза Держдуми. Однак і політична кар’єра головного патріота ніби не була успішною: фракція його розвалилася, сам він немов би під тиском Кремля залишив місце її керівника, партія приєдналася до «Справедливої Росії», яка й зайняла позиції «Родіни» вже у новій Думі… Однак замість того, щоб маргіналізуватися, Рогозін став представником Росії в НАТО. А чому б і ні? Адже колишній лідер «державницьких» партій – найкраща «лякалка» для альянсу. Він буде цікаво озвучувати нову жорстку позицію Москви, вигадувати афоризми і водночас пити каву із західними дипломатами – адже тепер йому не потрібно приховувати державних номерів на авто…
www.radiosvoboda.ua
Tags: НАТО, Россия
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment