Vitaly Portnikov (vokintrop) wrote,
Vitaly Portnikov
vokintrop

Зеленський і Муссоліні: чому скасовані санкції?

Алессандра Муссоліні, колишній депутат Європейського парламенту і засновник ультраправої партії «Соціальна дія», побудувала свою кар’єру на спробах реабілітувати пам’ять про свого діда, фашистського диктатора Італії і союзника Адольфа Гітлера.

При цьому потрібно розуміти, що Алессандра Муссоліні відчуває теплі почуття до Беніто Муссоліні аж ніяк не тільки як родичка. Її ріднять з диктатором насамперед політичні погляди. Ксенофобські висловлювання Алессандри Муссоліні нерідко заважали її власній політичній кар’єрі. Коли в Європейському парламенті вона заявила, що всі румуни – злочинці, це призвело до розпаду ультраправої фракції, членом якої вона була.

Навіть зараз, коли Алессандра Муссоліні не так часто з’являється у новинах, їй вдається провокувати скандали. Останній був якраз 25 квітня, коли вона обурювалася спробами відсвяткувати день звільнення Італії від фашизму в період коронавірусу. Але обурювалася зовсім не порушенням безпечної дистанції між людьми, а «традиційним» егоїзмом колишніх партизан. І це при тому, що в італійському суспільстві щодо дня 25 квітня давно існує очевидний консенсус. Не тільки ліві політики, не тільки центристи, а й політики правого табору віддають данину цій даті. Так, у цьому році лідер правих популістів із Ліги Маттео Сальвіні знову нагадав, що мова йде про «справжній день свободи».

Тому що це – день свободи практично для всіх італійців, але тільки не для онуки диктатора, яка навіть вигадала термін «дучефобія» і вважає, що за образу пам’яті Муссоліні потрібно відправляти до в’язниці. «Будь-кого, хто виставляє фотографію смерті мого дідуся або малює його догори ногами, здійснює акт насильства, який слід переслідувати», – заявляє колишня депутатка. (Тіла Муссоліні та його соратників після розстрілу були вивішені догори ногами).

Чи потрібно дивуватися, що саме ця пані виявилася серед спостерігачів на фейкових «виборах» в окупованій частині Донбасу? Напевне, варто. Адже, з одного боку – «народні республіки», яких окупанти проголосили частиною «русского мира», де думають про відновлення пам’ятника «переможцю фашизму» Сталіну і на 9 травня перейменовують у Сталіно Донецьк. А з іншого – внучка і прихильниця творця фашизму, політика, що послав на радянський фронт італійські війська. Не сходиться? Але російське керівництво давно вже готове співпрацювати з лідерами екстремістів у західних країнах – як правими, так і лівими. І, ймовірно, це навіть приємно – що онука «самого» Муссоліні тобі прислуговує.

Але якщо у запрошенні Муссоліні на Донбас логіки не було, так у рішенні українського керівництва включити політика до санкційного списку логіка була. Муссоліні порушила закони України, вона сприяла окупації і російській пропаганді. Цей вчинок не можна було не помітити.

Саме тому важливо зрозуміти, якими мотивами керувався президент Володимир Зеленський, коли виключив Алессандру Муссоліні з цього списку. Що спільного в українського президента та італійської екстремістки – ну, зрозуміло, крім того, що і Володимир, і Алессандра – це колишні актори, які вирішили зайнятися політикою? Родичі Зеленського воювали проти фашизму. Дідусь Муссоліні заснував фашизм і направив солдатів на війну з родичами Зеленського і вона своїм дідом пишається. Зеленський хоче, щоб на Донбасі пройшли вільні, чесні вибори. Муссоліні брала участь у невільних і нечесних виборах і своєю присутністю намагалася довести зворотнє. І після всього цього прізвище Алессандри Муссоліні зникає зі списку санкцій без жодних пояснень.

Я впевнений, що цих пояснень потребує кожен громадянин України, який поважає свою країну і не бажає, щоб іноземні політики ставилися з презирством до її кордонів, її законів і її мешканців.

ПІСЛЯМОВА АВТОРА

Алессандра Муссоліні стверджує, що ніколи не була в Україні. І, дійсно – список так званих «спостерігачів» на фіктивних «виборах» на території ОРДДО містить інше, хоч і схоже прізвище – Алессандро Мусоліно, немов би представник партії давнього приятеля Володимира Путіна Сільвіо Берлусконі. Виникає відразу кілька питань. Перше – як у переліку санкцій РНБО могла бути вказана інша особа і чому цього досі ніхто не помітив в українських спецслужбах? Й друге – якщо вже помилку помітили й вирішили виправити, чому місце Алессандри Муссоліні у санкційному списку свого часу не обійняв Алессандро Мусоліно, реальний учасник так званих «виборів» на Донбасі?

https://www.radiosvoboda.org/a/30615477.html
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments