May 22nd, 2021

Krynica

Підтримка України з боку США. Про що домовилися Блінкен і Лавров?

Зустріч державного секретаря США і міністра закордонних справ Росії у Рейк’явіку – перший такий контакт на високому рівні після зміни адміністрації у Сполучених Штатах. І перша зустріч голів зовнішньополітичних відомств двох країн напередодні можливого американсько-російського саміту. Саме тому важливо зрозуміти, про що говорили і про що могли домовитися Ентоні Блінкен і Сергій Лавров. Тому що у цьому випадку ми складемо уявлення про те, про що можуть домовитися між собою Джозеф Байден і Володимир Путін.

Навіть протокольні заяви, які були оприлюднені після зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств, демонструють, що це були непрості переговори. І найголовніше – що в Росії не хочуть «помічати» американського порядку денного з багатьох питань, які є принциповими для Білого дому.

І одне з цих питань – це питання підтримки України. Президент США Джозеф Байден говорив про це у першій ж телефонній розмові із президентом Росії Володимиром Путіним. І в наступній телефонній розмові, що сталася на тлі безпрецедентної концентрації російських військ біля українських кордонів. Про те, що Сполучені Штати прагнуть до врегулювання ситуації в Україні і не визнають російської анексії Криму, про що неодноразово говорив і державний секретар Ентоні Блінкен. І у повідомленні Державного департаменту щодо підсумків зустрічі Блінкена і Лаврова абсолютно конкретно і ясно сказано про підтримку державним секретарем територіальної цілісності України.

Ось тільки у повідомленні російського МЗС ніяких згадок про Україну немає. Не розповідав журналістам про те, що вони із державним секретарем розмовляли про Україну, і сам Сергій Лавров.

І це дозволяє припустити, що російська сторона прагне продемонструвати американській, що тема врегулювання російсько-українського конфлікту, тема війни на Донбасі і вже тим більше тема анексії Криму – це просто не предмет переговорів російських і американських дипломатів. І, зрозуміло, не тема переговорів президентів Росії і США. Тому що «нас там нєт». Тому що в Україні «внутрішній конфлікт», який президент Володимир Зеленський повинен обговорювати із керівниками так званих «народних республік». А представники Росії і США можуть хіба що обмінюватися думками з «регіональних конфліктів». І потім спробуй зрозуміти, чи вважають у Москві війну на Донбасі «регіональним конфліктом» або ж ні.

Чого очікувати від можливих переговорів Байдена і Путіна
Тому не варто навіть сумніватися, як пройдуть переговори Байдена і Путіна – якщо вони взагалі відбудуться, звичайно. Президенти зосередяться саме на тих питаннях, за якими вони зможуть знайти спільну мову.

Байден знову заявить про підтримку України у її конфлікті з Росією. Очікую, що Путін зробить вигляд, що його це не стосується. Що дійсно може статися – так це те, що під час таких переговорів президент США озвучить ціну, яку заплатить Росія в разі ескалації ситуації в конфлікті з Україною. І це теоретично може утримати російського президента від нових атак на Україну, нових територіальних захоплень. Але ніяк не зможе змінити статус-кво – тобто контроль Росії над окупованими територіями, нові обстріли, нові диверсії, нові «психічні атаки» з концентрацією військ на кордоні. Все це, звичайно ж, буде.

Але, з іншого боку, можливо, що саме локалізація конфлікту і може стати єдиним реальним досягненням України, домогтися якого їй можуть допомогти Сполучені Штати.

https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina-ssha-i-rosiya/31268071.html
Krynica

«Северный поток-2» и украинские аргументы

Украинские законодатели обратились к своим американским коллегам с призывом ввести санкции против «Северного потока-2» и воспрепятствовать завершению этого проекта. На самом деле это обращение Верховной Рады Украины – не просто символический документ. Американские конгрессмены не раз корректировали внешнеполитическую линию президентской администрации в эпоху Дональда Трампа и способны сделать это сейчас, уже при новом американском президенте Джо Байдене.

По крайней мере, такой вывод можно сделать после того, как целый ряд сенаторов и конгрессменов – как республиканцев, так и демократов – негативно отреагировал на письмо государственного секретаря Энтони Блинкена, в котором глава американского дипломатического ведомства сообщал о решении приостановить действие санкций против компании – оператора проекта «Северный поток-2» и ее руководителя Маттиаса Варнига, давнего партнера Владимира Путина.

Решение госдепартамента объясняется «национальными интересами». И тут, конечно же, самое важное понять, в чем эти национальные интересы состоят и почему можно одновременно отменять санкции против компании – оператора «Северного потока-2» и продолжать их против российских суден, которые должны достроить трубопровод?

ИНТЕРЕСЫ НЕМЕЦКОГО ПРАВИТЕЛЬСТВА ПЕРЕВЕСИЛИ
Беседа Энтони Блинкена с главой немецкого внешнеполитического ведомства Хайко Маасом продемонстрировала, что под национальными интересами администрация подразумевает прежде всего «возвращение» Соединенных Штатов на европейский континент – а для этого необходимо прежде всего улучшить отношения с Германией – как одной из ведущих стран Европейского Союза.

У Дональда Трампа были непростые отношения с федеральным канцлером Ангелой Меркель, для Джозефа Байдена канцлер – надежный партнер. Может ли американский президент сказать то же самое об украинском президенте Владимире Зеленском – вопрос, конечно же, риторический. В любом случае когда на чашу весов были положены необходимость улучшения отношений с Берлином и опасения Киева по поводу последствий достройки «Северного потока-2», интересы немецкого правительства перевесили. И вовсе не сегодня – еще несколько недель назад президент Джо Байден назвал продолжение санкций против «Северного потока-2» сложным вопросом.

Главное, что разделяет Запад и Украину в этом «сложном вопросе» – то, что Запад не воспринимает украинских аргументов. То, что пути доставки российского газа в Европу будут диверсифицированы, кажется одним из бизнес-вариантов. И когда американские лидеры говорят, что «Северный поток-2» это плохая идея, то имеют прежде всего ввиду последствия для энергетической независимости Европы, а уже затем потери Украины от утраты ею транзитного статуса.

УСЛОВИЯ ДЛЯ НОВОЙ ВОЙНЫ
Но в Киеве о «Северном потоке-2» говорят прежде всего с точки зрения безопасности. «Северный поток-2» – это завершающая стадия проекта, который начал осуществляться практически сразу же после того, как новый российский президент Владимир Путин смог установить контроль Кремля над «Газпромом» и назначить главой компании своего ставленника Алексея Миллера.

Задача была поставлена предельно конкретно – «обойти» Украину, сделать ненужной украинскую ГТС. Однако прекращение транзита российского газа по украинской газотранспортной системе воспринимается в Киеве не только как потеря денег, но и как создание возможностей для усиления российского давления на Украину и даже для новой войны. А эта новая война после аннексии Крыма и нападения на Донбасс уже не выглядит политической фантастикой.

И вот именно этот, главный аргумент, многие на Западе не хотят воспринимать всерьез. Так что остается только надеяться, что украинские депутаты все же убедят американских конгрессменов.

Мнение автора может не совпадать с мнением редакции.

https://vot-tak.tv/novosti/22-05-2021-severnyj-potok-2/