December 2nd, 2020

Krynica

Союзники Путина. Виталий Портников - о конфликте и контроле

Не успела избранный президент Республики Молдова Майя Санду заявить о возможности вывода российских войск из Приднестровья, как высокопоставленные чиновники в Москве один за другим (вначале пресс-секретарь президента Дмитрий Песков, а затем и министр иностранных дел Сергей Лавров) стали выступать с гневными отповедями, утверждая, что эти безответственные слова ни к чему, кроме дестабилизации ситуации в регионе, не приведут.

Но что же такого крамольного сказала Санду? Она лишь подтвердила классическую позицию молдавской дипломатии, которой Кишинёв придерживается на протяжении десятилетий, с "перерывом" разве что на президентство Игоря Додона. К тому же в Приднестровье сейчас находятся два контингента российских войск. Один охраняет старые советские боеприпасы, в утилизации которых заинтересована сама Россия. И если эти боеприпасы действительно будут вывезены и утилизированы, то что тогда делать в регионе российским солдатам?

Другой контингент – миротворческая миссия. Её Санду предлагает превратить из военной в гражданскую. И это логично. Между Приднестровьем и остальной частью Республики Молдова давно уже существует практически прозрачная граница. Многие люди живут в самопровозглашённой республике, а работают в Кишинёве, бывает и наоборот: живут в Кишинёве, работают в Тирасполе. Никакого реального идеологического противостояния (у жителей Республики Молдова, как мы могли видеть по результатам последних президентских выборов, очень разные, нередко полярные политические взгляды). Никакого подлинного этнического конфликта. Ничего этого на самом деле нет, да, по большому счету, никогда и не было – была лишь мастерская работа Кремля (еще того, горбачёвского) по созданию препятствий для отделения Молдавской ССР от СССР, со всеми последствиями, проявившимися уже в 1990-е годы.

Кого и от кого охраняют российские войска, которые в Приднестровье уже и не совсем российские: используют услуги местных жителей? И я скажу вам, кого они охраняют. Они охраняют Владимира Путина. Вернее, помогают Кремлю уверенно чувствовать себя на постсоветском пространстве. Как некогда у Российской империи, у Российской Федерации два союзника – армия и иногда флот, если только он Черноморский.

Приднестровская Молдавская Республика вовсе не союзник России, хоть и просится в ее состав. И "народные республики" Донбасса вовсе не союзники России, хоть и просятся в ее состав. Убери российский контингент из Приднестровья, и завтра никто не поймет, чем Тирасполь или Бендеры отличаются от Бельц или Комрата. Убери российских "кураторов" и их наемников из Донбасса, и завтра никто не поймет, чем Донецк и Луганск отличаются от Мариуполя или Кривого Рога. А есть войска – есть конфликт. И есть контроль.

Вот почему Российская Федерация стремится не к прекращению, а к продлению конфликтов на постсоветском пространстве. Вот почему Москва стремится не к восстановлению территориальной целостности соседних стран, а к сохранению присутствия в них российских контингентов. И если даже соглашается как будто на восстановление целостности, то сохранение войск – это обязательное условие, как это было некогда в той же Республике Молдова с пресловутым "планом Козака".

Потому что в Кремле прекрасно понимают, что без войск ничего не будет. В Кремле верят не в симпатии бывших соотечественников, не в "Россию – щедрую душу", не в русский язык и "Русский мир". В Кремле верят в солдатский сапог.

https://www.svoboda.org/a/30979582.html
Krynica

"Цінності" заради влади

У старому популярному фільмі "Клітка для диваків" журналісти фотографують одного з головних героїв, лідера правої партії, що захищає традиційні цінності, коли він у жіночому вбранні намагається вибратися з місцевого гей-клубу. Справедливості заради треба сказати, що наш герой опинився в цьому клубі не з власної волі, був обманутий дочкою, яка мріяла про шлюб із сином власника закладу. Але скандал є скандал.
Життя як правило, є набагато яскравішим за будь-які кінематографічні сюжети. Днями бельгійська поліція затримала якогось громадянина, який намагався сховатися після участі унедозволеній через пандемію вечірці. Громадянин так боявся зустрічі з поліцією, що втік від неї по водостічній трубі і поранив руку. Як виявилося, все це не через страх бути оштрафованим за участь у заході. Громадянин виявився депутатом Європейського парламенту від угорської правлячої партії ФІДЕС Йожефом Сайєром, давнім соратником прем'єр-міністра Віктора Орбана, захисником традиційних сімейних цінностей, зразковим сім'янином (дружина - суддя Конституційного суду). При ньому були виявлені наркотики, а сама вечірка охарактеризована бельгійською поліцією як гей-оргія.

Депутат вже заявив про свій відхід з Європейського парламенту. Спостерігачі кажуть що ця майже анекдотична історія може завдати серйозного удару по репутації партії, позиції якої він відстоював протягом багатьох десятиліть. Але ж це рівно той випадок коли люди самі хочуть обманювати себе, а спритники із задоволенням їх обманюють. "Консерватори" на Заході заради утримання влади і боротьби з лібералами і зловісним Соросом, який вже завтра відбере владу у Орбана, Качинського або Трампа. Корупціонери на Сході заради прибутку і перетворення своїх країн на справжні концентраційні табори, знаходженняу яких населення оголошується найбільшим благом для нього самого. Ніякого іншого засобу для захисту "скрепів" і сімейного вогнища просто немає. Тому потрібно терпіти Путіна і Лукашенка до смерті, а то Майдан нападе і гей-паради почнуться. Різниця між сходом і заходом тільки в тому, що депутат Європарламенту змушений вдаватися до своїх пристрастей, ретельно приховуючи своє справжнє життя від поліції і громадської думки. А який-небудь депутат Державної думи може хоч цілу військову частину на підмосковну дачу запросити. І про це ніхто ніколи не дізнається, бо хтось із керівників поліції теж буде в сауні на цій дачі. У цьому сенсі обманювати людей на Рубльовці або у Конча-Заспі набагато зручніше, ніж в цивілізованому світі.

Але історія з тепер уже колишнім європейським депутатом повинна нагадати, що насправді стоїть за всією цією демагогією, за всіма цими пісними обличчями досвідчених розпусників, за всіма цими скріпами напоказ, за ​​всіма цими обіцянками покарати всіх, крім себе, своїх дітей, своїх родичів і друзів. Справжня моральність ніколи не транслює себе через мегафон, є завжди толерантною щодо інших і не намагається використовувати в якості компенсації за свою чесноту отримання посади або вигоди. Це повинен пам'ятати кожний, хто голосує за фальшивих "поборників моралі" або популістських балакунів. Краще, щоб ще до, ніж після голосування ти зрозумів, що тебе просто використовують, що над тобою потішаються, що люди, яким ти довіряєш, вважають тебе невиправним ідіотом і невдахою і особливо цього не приховують, навіть коли оголошують себе твоїми слугами. Розуміння цього простого факту - єдина можливість не відчувати себе вічним дурнем. Виборців української влади це стосується ще більше, аніж їхніх угорських сусідів.

https://espreso.tv/article/2020/12/02/vitaliy_portnykov_cinnosti_zarady_vlady