September 3rd, 2020

Krynica

Власть двоечников

И сторонники, и противники Владимира Путина нередко воспринимают его как расчетливого и хладнокровного государственного деятеля, имеющего стратегические планы и обставляющего оппонентов именно благодаря безупречной логике и далекоидущим намерениям. Мы ухитрились за эти два десятилетия забыть, что имеем дело всего лишь с непримечательным чиновником, получившим власть из слабеющих рук "царя Бориса" для обеспечения интересов и спокойствия ельцинского семейства - чем, собственно, преемник до сих пор успешно и занимается.

А еще он возглавляет власть двоечников.

Потому что только двоечники умудряются два раза травить врагов одним и тем же ядом так, чтобы об этом стало известно всему окружающему миру. Да, я допускаю, что "удачные" отравления тоже были - но два таких очевидных зашквара, демонстрирующих террористическую сущность российского режима, стоят любых предыдущих успехов отравителей. И самое главное - эти отравители ничего нового не придумывают, они просто работают по учебникам из Высшей школы КГБ, но так, будто прогуливали практические занятия и не дочитали главу до конца.

Только двоечники умудряются на протяжении шести лет объяснять свою поддержку авторитарных режимов действиями неких "экстремистских организаций", которые в 2014 году должны были развязать гражданскую войну в Украине, а сейчас собираются сделать то же самое в Беларуси. Причем Сергей Лавров, который сделал это удивительное заявление на совместной пресс-конференции с министром иностранных дел Беларуси Владимиром Макеем, ухитрился даже не изменить список этих организаций "украинских экстремистов" - будто ему просто подали речь шестилетней давности.

Только двоечники путают реальную политику и реконструкцию, неумело копируют то специальные операции Сталина, то специальные операции Гитлера - но так, чтобы на любом "вежливом зеленом человечке", приплывшем в Крым, "заблудившемся" в украинских лесах или на минских проспектах, отчетливо была видна каинова кремлевская печать. То собьют не тот самолет, то не рассчитают с дозой, то ошибутся с реальными настроениями людей - но по-прежнему уверены, что, куда бы ни пришли Петров и Боширов, впереди обязательно встанут женщины, дети и Маргарита Симоньян.

Так разворовать миллиарды в нефтяные годы, что от мнимого путинского благополучия осталось только воспоминание. Так опустить международную репутацию собственной страны, что даже купленные ею же доброжелатели тщательно моют руки после случайных рукопожатий с ее представителями. Так демонстрировать собственную жестокость и неуклюжесть одновременно - и при этом верить в собственное величие. И в веру остальных в это величие. И выбрасывать миллиарды на ветер пропаганды этой веры, а не в развитие страны. И выбрасывать миллиарды на танки и ракеты, которые должны заставить любить, а не на строительство страны, которую могли бы хотя бы уважать. И таскаться по городу и миру с мензурками "Новичка", как тень Екатерины Медичи.

Это было бы смешно, если бы не было так отвратительно. Отвратительно быть заложниками преступных невежд.

https://graniru.org/opinion/portnikov/m.279885.html
Krynica

Українці - заручники мафії

Недавня відмова Вищої ради правосуддя усунути голову Окружного адміністративного суду Павла Вовка та його колег, як і подальше рішення самого Окружного адміністративного суду щодо компенсації, яку повинен виплатити державний Приват-банк компаніям, пов'язаним із братами Суркісами - чергове підтвердження того незаперечного факту, що головною силою в Україні залишається мафія, а не народ.
Мафія - це симбіоз олігархів і суддів, які впливають на розвиток політичної системи країни і контролюють її економіку. Це саме та система, у якій ми живемо і в якій “рука руку миє”. Відправною точкою цієї системи стало створення олігархії і зміцнення контролю влади за судовою системою за часів Леоніда Кучми. Але була ще одна точка неповернення: 2014 рік. Тоді, після Майдану, у країни був шанс покінчити з олігархією - а там і до незалежної судової системи не так далеко. Але російський напад змусив звернутися до послуг олігархів, на Ігоря Коломойського українці дивилися як на рятівника країни - щоб за кілька років стати глядачами в його ляльковому театрі.

Між іншим, така ж точка неповернення була після Другої Світової війни в Італії. Страх перед можливою перемогою комуністів на парламентських виборах з подальшим перетворенням країни на союзницю Сталіна змусив об'єднати зусилля респектабельних правих політиків, Ватикан і ... мафію, яка повернулася до життя після краху фашистського режиму. Так Італія з фашистської держави на довгі десятиліття стала мафіозною державою. Те, що ми звикли бачити в італійських телесеріалах про мафію, тепер спостерігається у нашій власній країні - тільки з поправкою на провінціалізм і відсутність розвиненої економіки.

І так буде тривати ще довгі десятиліття, якщо ми не зможемо покінчити з мафіозною системою управління. А якщо зможемо - ніхто не знає, які пройдисвіти прийдуть до влади на її руїнах. У будь-якому випадку ми можемо говорити про десятиліттях відсутності справжніх життєвих перспектив для мільйонів людей і про можливість досягнення успіху тільки в тому випадку, якщо ти приймаєш мафіозні правила гри або стаєш популістом, який обіцяє втомленим і дезорієнтованим людям те, чого ніколи не буде.

Поки мафія всесильна - її не можна обіграти. Якщо ти позбавляєш її сил - вона залишає після себе порожнє місце, руїни, на яких нам доведеться вибудовувати нову державу, нову економіку, нову судову систему. Ніякого іншого вибору немає. Поступової еволюції, на яку багато хто сподівається, що не буде. Або ми залишаємося заручниками мафії - і десятиліттями живемо у всьому цьому лайні. Або долаємо її - і десятиліттями розгрібаємо лайно, яке вона після себе залишить. Приємного запаху не чекайте.

https://espreso.tv/article/2020/09/03/vitaliy_portnykov_ukrayinci_zaruchnyky_mafiyi