January 29th, 2020

Krynica

Материал для обмена

Пресс-секретарь президента России Дмитрий Песков заявил, что его шеф Владимир Путин примет решение о помиловании израильтянки Наамы Иссахар по завершении всех необходимых формальностей. Можно считать, что вопрос о помиловании решен, и гражданка Израиля, которую в России приговорили к семи с половиной годам заключения по обвинению в транспортировке и контрабанде наркотиков, не проведет в тюрьме долгие годы.

С формальной точки зрения можно считать, что мы имеем дело с обычным стечением обстоятельств. Израильтянка, летевшая из Индии в Израиль транзитом через печально известный московский аэропорт Шереметьево, перевозила в багаже девять с половиной граммов гашиша, обнаруженного соответствующими службами аэропорта. И понесла ответственность согласно действующему законодательству.

Однако это только на первый взгляд. Трудно понять, например, почему Нааме Иссахар внезапно вменили в вину не только перевозку, но и контрабанду наркотика – хотя никакой контрабанды, собственно, и не было. А ведь приговор за перевозку и приговор за контрабанду – это совсем разная мера ответственности.

Создается впечатление, что российские спецслужбы просто восприняли задержание Иссахар как замечательную возможность поторговаться с Израилем, как получение «материала для обмена». Вначале пытались добиться выдачи в Россию хакера Алексея Буркова, которого американцы подозревают в причастности к преступлениям в сфере банковской безопасности.

А когда израильтяне, по данным СМИ, не согласились обменять свою гражданку на россиянина и выдали его Соединенным Штатам, заинтересовались иерусалимской недвижимостью. И, по сообщениям израильских медиа, добились от израильского правительства передачи знаменитого Александровского подворья в Иерусалиме Императорскому палестинскому обществу, возглавляемому бывшим премьер-министром России Сергеем Степашиным.

То есть в ситуации с Израилем Кремль повел себя ровно также, как ведет себя при освобождении украинских заложников. Вспомним, как все это происходило.

Людей освобождали, когда нужно было поднять политический рейтинг давнего союзника Владимира Путина Виктора Медведчука. Или когда нужно было продемонстрировать конструктив во взаимоотношениях с вечным другом-врагом Путина, президентом Турции Реджепом Тайипом Эрдоганом. Или когда нужно было предотвратить дачу свидетельских показаний Владимиром Цемахом – важным свидетелем по делу об уничтожении малайзийского «Боинга». Или когда нужно было спасти от наказания «беркутовцев» – участников расстрела Майдана.

Если Украине нечего предложить Кремлю, если у Путина нет никаких стратегических или сиюминутных интересов, он продолжает удерживать людей в заключении – просто потому, что воспринимает их, думаю, не как людей, а как материал для осуществления своих политических планов или удовлетворения своих амбиций.

Похоже, если ему не удается освободить «нужного человека» или обезопасить себя и своих сподвижников – может удовлетвориться хотя бы недвижимостью.

https://ru.krymr.com/a/vytaliy-portnikov-material-dlya-obmena/30401955.html
Krynica

Cоратники Путіна захищають "побєдобєсіє"

Прихильникам Володимира Зеленського може здатися дивною істерична реакція російських політиків і медіа на виступ українського президента в Аушвіці. Ще більшим має бути здивування самого Володимира Зеленського
Він виступив з ритуальною промовою, вшанував пам'ять жертв Голокосту, згадав про подвиг радянських солдатів, які визволяли концентраційний табір і про те, що початок Другої Світової війни був покладений змовою і спільними діями двох людиноненависницьких режимів - гітлерівського і сталінського. Все це можна переписати зі шкільного підручника історії. Нічого образливого для Володимира Путіна і поплічників російського правителя український президент не сказав. Чому ж тоді путінський прес-секретар Дмитро Пєсков стверджує, що Зеленський "солідаризується з точкою зору, яка є образливою для десятків мільйонів росіян", а голова Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін стверджує, що український президент "все більше і більше занурюється в ідеї українського націоналізму"?

Все дуже просто. Перемога у Великій Вітчизняній війні - основа легітимності путінського авторитаризму. Третьорозрядні чекісти разом зі дрібними бандитами, яким вони довірили керувати мільярдами, будують в Росії Радянський Союз без комуністичної ідеології. Це те, про що в КДБ мріяли завжди. І підґрунтям цього режиму є огидне карикатурне "побєдобєсіє", заради торжества якого путінські пропагандисти відмовились від справжньої історії Другої Світової війни.

Те, що Володимиру Зеленському здається другорядним, для Володимира Путіна - питання виживання. Українському президенту може здаватися абсолютно неважливим, як називається вулиця і які промови на ній вимовляються, головне - щоб цю вулицю було заасфальтовано. А російському президенту зовсім не цікаво, чи є асфальт на вулиці. Йому важливо, щоб ця вулиця називалася вулицею маршала Жукова і щоб мешканці цієї вулиці ніколи не згадували про сталінські воєнні злочини.

І якщо ми будемо думати виключно про те, який асфальт нам покласти на нашій вулиці і не будемо цікавитися, як ця вулиця називається і чи знають її мешканці правду про минуле своєї оббреханої радянськими пропагандистами країни, рано чи пізно цією магістраллю - добре чи погано заасфальтованої - проїде по дорозі на Київ російський танк.

https://espreso.tv/article/2020/01/29/vitaliy_portnykov_coratnyky_putina_zakhyschayut_quotpobyedobyesiyequot