December 18th, 2019

Krynica

Кремль вигадав новий шантаж

Представники російського керівництва - поки що анонімні, але прізвища незабаром знайдуться - переконують московських журналістів, що поки що немає підстав обговорювати дату нової зустрічі у "нормандському форматі"
"Україна продовжує наполягати, що вона - унітарна держава. Законопроект Зеленського передбачає ніякого особливого статусу для республік Донбасу, проте запроваджує префектів, чиї повноваження є більш важливими, ніж повноваження місцевої влади будь-якого рівня, і їхнє слово є останнім. При такому підході до квітня навряд чи виникнуть передумови для проведення нової зустрічі лідерів чотирьох країн", - пояснило "джерело з Кремля" виданню "Коммерсантъ".

Цікаво й те, що це пояснення - реакція на інформацію іншого анонімного джерела, тільки німецького - про те, що обговорюється дата саміту, на якій нібито зійшлися під час паризької зустрічі. 9 квітня, Берлін. Тобто Зеленському немов би дають зрозуміти - все можна узгодити, і час, і місце. Тільки ти не дуже добре себе ведеш. А будеш вести себе добре - Путін з тобою знову зустрінеться.

І тут багато що залежить від реакції українського президента - чи піддасться він на цей шантаж чи ні. Напередодні паризького саміту ми чули від Зеленського, що всі поступки, на які пішла наша країна, пов'язані з його бажанням зустрітися з Путіним. Тому що від цієї зустрічі залежать домовленості, які дозволять припинити війну.

Зеленський задовольнив цю свою безглузду примху за наш з вами рахунок. Зустрівся. Переконався, що закінчення війни ніяк не пов'язане з особистою зустріччю з Путіним. І тепер виживання нашої країни буде залежати від того, чи готовий він це прийняти і зрозуміти.

Якщо готовий - тоді йому доведеться переоцінити і перспективи власного президентства, і перспективи власного життя. Усвідомити, що він - президент країни, яка чинить опір агресору. І що запорука хоча б відносного миру - продовжувати чинити опір, а не "просто перестати стріляти".

А якщо не готовий - тоді він продовжить піддаватися на шантаж, виконувати путінські «хотілки», тільки щоб ще раз зустрітися з російським президентом і спробувати його причарувати і умовити. І з кожним новим виконанням нової путінського умови Україна буде наближатися все ближче до прірви.

https://espreso.tv/article/2019/12/18/vitaliy_portnykov_kreml_vygadav_novyy_shantazh
Krynica

Севастополь – это город в Крыму

Отсутствие в конституционных изменениях, предложенных президентом Владимиром Зеленским, упоминания об особом статусе Севастополя, породило очередную политическую полемику вокруг аннексированного Кремлем города. Неужели в офисе президента просто «забыли» о Севастополе? Или планируют согласиться с российской юрисдикцией над ним даже после окончания оккупации Крыма?

Между тем, Севастополь – это просто один из городов Украины. И один из городов Крыма. И его особый статус – это особый советский рудимент. Для руководства СССР Севастополь был военной базой, доступ на которую необходимо было ограничить. И именно поэтому в ЦК партии просто «подарили» Севастополь Министерству обороны СССР – чтобы ограничить влияние на город «штатских» властей союзной республики – вначале РСФСР, а затем УССР. И в этом качестве особый статус Севастополя «кочевал» из Конституции в Конституцию, вплоть до Конституции независимой Украины.

Кочевал, всегда оставаясь формальностью для самих жителей города. Да, руководство Военно-морских сил СССР, а затем Черноморского флота России воспринимало – и воспринимает – Севастополь в качестве собственного поместья. Но начальство и жители – это отнюдь не одно и то же.

Напомню, что в независимой Украине особый статус Севастополя использовался не для того, чтобы создать какие-то преимущества для местного самоуправления, а для того, чтобы ограничить эти возможности. Поскольку украинский парламент так и не принял закона о Севастополе, жители города – только они во всей стране – так и не получили вплоть до аннексии – возможности избрать главу города. Я написал на эту тему не одну статью, но мне всегда отвечали – не публично, конечно – что не нужно создавать возможностей для появления «мэра-сепаратиста». Однако когда понадобилось аннексировать город, прекрасно обошлись и без «мэра-сепаратиста», устроив фарс с «народным» градоначальником.

По иронии судьбы, после аннексии севастопольцы так и не получили реальной возможности влиять на местное самоуправление в собственном городе, окончательно превратились в крепостных командования Черноморского флота и связанных с ним криминальных группировок. И, думаю, задача Украины после окончания аннексии и восстановления контроля над городом – не продолжать это странное правовое недоразумение, а предоставить севастопольцам права, которые имеют жители всех остальных городов Украины, всех остальных городов Крыма.

Севастополь ничем не отличается от Одессы и Харькова, Ялты и Феодосии. Он должен быть не анклавом в Крыму, а городом в Крыму. Его жители должны иметь право избирать своего мэра и участвовать в выборах местной власти Крыма, а не ощущать себя жителями острова на полуострове.

https://ru.krymr.com/a/portnikov-sevastopol-eto-gorod-v-krymu/30331914.html