?

Log in

No account? Create an account

July 29th, 2019

Поездка специального представителя американского госдепартамента Курта Волкера в Украину совпала с визитом главы российского внешнеполитического ведомства Сергея Лаврова на Кубу. Два визита еще раз подтвердили, насколько сложно будет Москве и Вашингтону договориться по основополагающим вопросам внешней политики – и до какой степени руководители двух стран не понимают мотивы друг друга.

Курт Волкер в Киеве еще раз подтвердил американскую приверженность идее урегулирования на Донбассе и восстановления территориальной целостности Украины. С точки зрения Кремля, это – прямое вмешательство Вашингтона в «российские дела», попытки посягнуть на московскую сферу влияния на постсоветском пространстве. Но если посмотреть на ситуацию из Вашингтона, то нетрудно заметить, что американцы не думают ни о каком расширении сферы влияния за украинский счет.

Белый дом был осторожен в помощи Киеву еще во времена Барака Обамы и уж тем более сейчас, в эпоху Дональда Трампа. И то, что конгресс проявляет тут больший энтузиазм, чем президентская администрация, тоже не сложно объяснить – конгрессменам проще придерживаться ценностей в ситуации, когда глава государства действует в категориях текущей политики и своих собственных – теперь уже предвыборных – интересов.

Для американцев естественно оказывать поддержку странам, которые подверглись агрессивному нападению, да еще со стороны более могущественного противника. Понятно что с российской точки зрения никакой агрессии нет: Украина сама на себя напала, аннексия Крыма – результат волеизъявления жителей аннексированного полуострова, война на Донбассе – восстание вооружившихся «Буками» шахтеров. Однако такая картина реальности существует только в Кремле отнюдь не разделяется остальным миром.

А теперь попробуем посмотреть американскими глазами на поездку Сергея Лаврова в Гавану. И увидим, что Москва старается оказать политическую и военную поддержку диктатуре, с которой у нынешней администрации отнюдь не добрые отношения. Трамп – не Обама. И визит Лаврова – лишь часть процесса сближения Москвы и Гаваны: не так давно к берегам Кубы причаливал военный корабль «Адмирал Горшков», намечается поездка премьер-министра Дмитрия Медведева.

И хорошо бы дело касалось только Кубы, этого традиционного союзника Москвы еще с советских времен. Но сегодня Россия и Куба не скрывают своей готовности поддержать режим Николаса Мадуро в Венесуэле и тема помощи власти, которая уже довела население своей страны до политической и экономической катастрофы звучала в качестве одной из главных на пресс-конференции Лаврова и его кубинского коллеги Бруно Родригеса.

И все это для Белого дома – прямая демонстрация готовности и желания Владимира Путина наступить на ногу Дональду Трампу – если вспомнить, сколько усилий прилагает американский президент для замены режима в Венесуэле.

С точки зрения Москвы все просто и прозрачно. Вы лезете в «нашу» Украину – мы не даем вам действовать в «вашей» Венесуэле. С точки зрения Вашингтона все ровно наоборот: и в той, и другой ситуации Соединенные Штаты поддерживают тех, кто подвергается насилию.

В случае с Украиной – страну, на которую напала Россия, и оккупирует часть ее территории. В случае с Венесуэлой – народ, доведенный диктатором до безысходности, и оппозицию, которая представляет интересы народа, но не может прийти к власти из-за краха демократических институций и замены их властью силовиков и криминальных кланов.

При этом утверждать, что американцы добились в обоих случаях такого большого успеха, я бы тоже не стал. Им не удалось ни реально помочь в решении проблемы Донбасса, ни избавиться от Мадуро. И в том, и в другом случае пока что торжествует не Трамп, а Путин. Но с точки зрения даже не ценностей, а формальной логики с подходами Белого дома трудно не согласиться.

Другое дело, что Кремль давно уже живет в мире, где нет никакой формальной логики, а есть просто желания Путина и его представления о реальности. И да, эти представления искривлены. Но тут мы возвращаемся к первому вопросу этого текста: как при таких различных представлениях договариваться Путину и Трампу?

https://belsat.eu/ru/news/volker-v-kieve-lavrov-v-gavane-chto-v-etot-raz-delyat-ssha-i-rossiya/
Поїздка спеціального представника американського держдепартаменту Курта Волкера в Україну збіглася з візитом глави російського зовнішньополітичного відомства Сергія Лаврова на Кубу. Два ці візити ще раз підтвердили, наскільки складно буде Москві і Вашингтону домовитися з основних питань зовнішньої політики – і до якої міри керівники двох країн не розуміють мотиви один одного.

Волкер в Києві ще раз підтвердив американську прихильність ідеї врегулювання на Донбасі і відновлення територіальної цілісності України. З точки зору Кремля це – пряме втручання Вашингтона в «російські справи», спроби зазіхнути на московську «сферу впливу» на пострадянському просторі. Але якщо подивитися на ситуацію з Вашингтона, неважко помітити, що американці не думають ні про яке розширення «сфери впливу» за український рахунок.

Білий дім був дуже обережним в допомозі Києву ще за часів Барака Обами і вже тим більше зараз, в епоху Дональда Трампа. І те, що конгрес проявляє тут більший інтерес, ніж президентська адміністрація, теж не складно пояснити – конгресменам простіше дотримуватися цінностей в ситуації, коли голова держави діє в категоріях поточної політики і своїх власних – тепер уже передвиборних – інтересах.

Для американців природно надавати підтримку країнам, які зазнали агресивного нападу, та ще з боку більш могутнього противника. Зрозуміло що з російської точки зору ніякої агресії немає, Україна сама на себе напала, анексія Криму – результат волевиявлення жителів анексованого півострова, війна на Донбасі – повстання озброєних «Буками» шахтарів. Однак така картина реальності існує тільки в Кремлі й аж ніяк не поділяється рештою світу.

А тепер спробуємо подивитися американськими очима на поїздку Лаврова до Гавани. І побачимо, що Москва намагається надати політичну і військову підтримку диктатурі, з якої у нинішньої адміністрації аж ніяк не добрі відносини: Трамп – не Обама. І візит Лаврова – лише частина процесу зближення Москви і Гавани: не так давно до берегів Куби причалював військовий корабель «Адмірал Горшков», намічається поїздка прем’єр-міністра Дмитра Медведєва.

І добре б справа стосувалася тільки Куби, цього традиційного союзника Москви ще з радянських часів. Але сьогодні Росія і Куба не приховують свою готовність підтримати режим Ніколаса Мадуро в Венесуелі. Тема допомоги владі, яка вже довела населення своєї країни до політичної і економічної катастрофи звучала в якості однієї з головних на прес-конференції Лаврова і його кубинського колеги Бруно Родрігеса.

І все це для Білого дому – пряма демонстрація готовності і бажання Володимира Путіна «наступити на ногу» Дональду Трампу – якщо згадати, скільки зусиль докладає американський президент для заміни режиму в Венесуелі.

З точки зору Москви все просто і прозоро. Ви лізете в «нашу» Україну – ми не даємо вам діяти в «вашій» Венесуелі. З точки зору Вашингтона все рівно навпаки: і в тій, і іншій ситуації Сполучені Штати підтримують тих, хто зазнає насильства.

У випадку з Україною – країну, на яку напала Росія і окупує частину її території. У випадку з Венесуелою – народ, який доведений диктатором до безвиході і опозицію, яка представляє інтереси народу, але не може прийти до влади через крах демократичних інституцій і заміну їх владою силовиків і кримінальних кланів.

При цьому стверджувати, що американці домоглися в обох випадках такого аж великого успіху, я б теж не став. Їм не вдалося ані реально допомогти у вирішенні проблеми Донбасу, ані позбутися Мадуро. І в тому, і в іншому випадку поки що тріумфує Трамп, а Путін.

Але з точки зору навіть не цінностей, а формальної логіки з підходами Білого дому важко не погодитися. Інша справа, що Кремль давно вже живе в світі, де немає ніякої формальної логіки, а є просто бажання Путіна і його уявлення про реальність. І так, ці уявлення викривлені. Але тут ми повертаємося до першого питання цього тексту: як за таких різних уявлень домовлятися Путіну і Трампу?

https://belsat.eu/ua/news/volker-v-kiyevi-lavrov-v-gavani-shho-na-tsej-raz-dilyat-ssha-i-rosiya/

Latest Month

August 2019
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Tags

Powered by LiveJournal.com
Designed by chasethestars