?

Log in

No account? Create an account

July 1st, 2019

Маршал польського Сенату Станіслав Карчевський, який побачився із представниками Литви, Латвії, Естонії, Грузії, України і Словаччини на церемонії святкування 450-річчя підписання Люблінської унії, пообіцяв уже незабаром провести зустріч представників цих країн для того, щоб обговорити їхню загальну реакцію на відновлення повноважень російської делегації в ПАРЄ
Ця готовність до спільних дій ще раз демонструє, що проти колаборації "колективного Заходу" можна і потрібно боротися. І що стверджувати з приводу тих чи інших намірів колективного Заходу "все було вирішено", як це недавно зробив, коли коментував повернення Росії в ПАРЄ, президент України Володимир Зеленський - щонайменше, політична короткозорість.

Сили, які хочуть нормалізації відносин з Росією за рахунок України і міжнародного права, намагаються домогтися цього вже не перший рік. І дуже часто їхні зусилля - і їх попередні рішення - зупинялися саме гласністю, широким міжнародним висвітленням того, що може відбуватися, безкомпромісною характеристикою намірів західних політиків. І солідарністю країн центральної та східної Європи, які добре розуміють, що це таке - російська загроза.

Після Майдану я не раз говорив своїм польським і балтійським колегам, що Україна більше не потребує адвокатів, а потребує партнерів по протистоянню агресії. Схоже, я погарячкував. Політична недосвідченість нового українського президента, відсутність в його команді справжнього інтересу до зовнішньої політики та ірраціональний переляк перед Кремлем, який, схоже, відчувають нові мешканці Банкової, вимагає необхідності саме адвокатури. Необхідності грамотного захисту інтересів України на міжнародній арені в ситуації, коли її власна влада поки що просто не здатна з цим впоратися.

У цьому сенсі заява спікера сенату Польщі, як і загальна реакція центральноєвропейських країн на ганьбу у ПАРЄ - це дуже хороший сигнал.

У часи Януковича я писав, що тодішній президент Польщі Броніслав Коморовський куди більш ефективно захищає інтереси України, ніж сам Янукович, якого взагалі інтереси нашої країни не турбували.
У нинішній ситуації президенти Польщі або Литви теж могли б ефективно захищати інтереси України перед Заходом - принаймні, доки новий президент України не усвідомить важливість такого захисту і не навчиться це ефективно робити.

Без адвокатів нашій країні просто не обійтися.

https://espreso.tv/article/2019/07/01/vitaliy_portnykov_ukrayini_znovu_potribni_advokaty

Заручники Путіна

«Ми спокійно в робочому режимі це питання вирішимо» – відреагував російський президент Володимир Путін на звернення українського колеги Володимира Зеленського із закликом звільнити українських моряків, захоплених російськими прикордонниками під час переходу українських кораблів через Керченську протоку.

«Вони просто виконували наказ, і все, ми це усвідомлюємо. Але вони порушили російський закон, тому треба спокійно, у робочому режимі з цим розібратися »- зазначив Путін.

Ніяких чітких термінів, на які могла б розраховувати українська сторона, як і умов повернення моряків і кораблів, він не назвав.

Питання повернення моряків знову став одним з головних питань в російсько-українських відносинах після того, як закінчився термін, відведений Росії Міжнародним трибуналом з морського права для повернення кораблів і їхніх команд. Кремль, втім, з самого початку роботи трибуналу з українським позовом не визнавав його повноважень у даній справі і не направляв своїх представників для участі в засіданнях.

Замість цього МЗС Росії після закінчення відведеного судом терміну направило до МЗС України ноту, в якій запропонувало українському зовнішньополітичному відомству гарантувати участь моряків у разі їх звільнення в подальших слідчих діях і доступ російського слідства до українських суден.

Негативна відповідь МЗС України викликала несподіваний спалах гніву нового українського президента Володимира Зеленського, який звинуватив МЗС в тому, що відомство зірвало звільнення українських громадян.

Тоді ж в українських медіа з’явилася інформація, що звільнення моряків стало однією з умов для повернення делегації Росії в ПАРЄ і Зеленський був проінформований західними лідерами про цю угоду.

Питання про моряків піднімав на зустрічі з Путіним під час саміту «великої двадцятки» в Осаці і американський президент Дональд Трамп, який на попередньому саміті «двадцятки» скасував зустріч з Путіним саме через ситуацію в Керченській протоці. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков підкреслив, що його шеф дав американському президенту «необхідні роз’яснення».

Путін чудово розуміє, що звільнення моряків – одна з важливих можливостей вплинути на рейтинг українського колеги. І вже від поведінки Зеленського по відношенню до Кремля залежить, чи захоче російський президент зробити йому подарунок напередодні парламентських виборів або ж почекає до їхнього закінчення.

Тут легко провести аналогію з довгими перемовинами, які американці вели з Іраном про звільнення своїх дипломатів наприкінці президентства Джиммі Картера. Прогрес був досягнутий ще за Картера, але заручників звільнили тільки після того, як новим главою держави став Рональд Рейган.

Українські моряки – такі ж заручники Путіна, як американські дипломати – заручники аятоли Хомейні.

При цьому занадто довго тягнути з рішенням Путін теж не може через неймовірну мінливість української громадської думки. Варто зауважити, що сьогодні українців цікавлять саме моряки, в публічному просторі практично не згадують про десятки інших українських заручників, які перебувають у в’язницях і колоніях Росії – починати можна з Олега Сєнцова. І це при тому, що ці люди вже є засудженими і з точки зору права Путін має набагато більше можливостей їх помилувати і обміняти, ніж військовослужбовців, які перебувають під слідством.

І цьому є одне просте пояснення. Путіна, Зеленського і прихильників обох лідерів об’єднує не інтерес до долі військовослужбовців, а можливість покласти відповідальність за їх захоплення на попередника Зеленського Петра Порошенка. Власне, Путін цього і не приховує.

«По-моєму, вже новопризначений начальник Генерального штабу української армії підтвердив, що це була провокація, організована Порошенко в ході передвиборної кампанії», – заявив російський лідер під час підсумкової прес-конференції саміту «Великої двадцятки» в Осаці.

Новий начальник Генштабу генерал Руслан Хомчак такого ніколи не говорив, зате про «провокації» висловлювався куди більш впливова людина в українській владі – Ігор Коломойський, якого в Києві вважають одним з олігархічних «кураторів» нового президента.

Після парламентських виборів, коли необхідність боротися з Порошенком стане аж ніяк не такою актуальною, зате посилиться шалена боротьба за владу і фінансові потоки вже в оточенні самого Зеленського, доля моряків може різко перестати цікавити нового українського президента, олігархічні телеканали, а значить – і більшість тих українців , які звикли звіряти реальність відповідно до логіки телебачення, а не власного уявлення про те, що відбувається.

Моряки займуть в українському масовій свідомості місце поруч з іншими заручниками Кремля і про них зрідка будуть згадувати на спеціальних акціях. На рейтинг Зеленського їх ув’язнення або звільнення теж вже не вплине, з’являться інші, куди більш серйозні чинники – від економічних проблем до ставлення суспільства до повернення на посади колишніх «регіоналів» і тактики примирення з Москвою.

Тому якщо Путін дійсно має намір торгувати заручниками, йому важливо не запізнитися.

https://belsat.eu/ua/news/zaruchniki-putina/

Latest Month

Tags

Powered by LiveJournal.com
Designed by chasethestars