May 24th, 2018

Krynica

Присоединиться и делиться

Арест в Москве бывшего ялтинского "градоначальника" Андрея Ростенко может быть представлен официальной пропагандой и ее крымскими служителями как проявление непрестанной самоотверженной борьбы с коррупцией, которая ведется лично Владимиром Путиным и преданным ему крымским наместником Сергеем Аксеновым. Но на самом деле этот арест напоминает совсем о другом - о подлинном характере оккупационного режима, установленного в Крыму после аннексии.

Ведь что такое оккупационный режим, к которому мы привыкли? Это либо присланные из центра гауляйтеры, которые железной рукой правят покоренными народами и разворовывают завоеванную территорию к своему удовольствию и к удовлетворению Всенародно Избранного Оккупанта, - либо подъем с самого общественного дна маргинальных предателей, которые хотят услужить новой власти, а в обмен получают должности и деньги. Это либо Кох - либо Квислинг. Но в крымских условиях этот никакой не Кох и даже не Квислинг. Это всего лишь Аксенов и Константинов.

Нельзя сказать, что эти люди присланы в Крым из Москвы. И нельзя сказать, что они поднялись с самого общественного дна, неудовлетворенные и обозленные. Классический режим оккупации - это Донбасс с его Сурковым - куратором и Захарченко (Плотницким, Моторолой и прочими) - выгодополучателями. Вот эти люди были ничем, а стали всем. Вот где есть гауляйтеры, в погонах или без, которые диктуют правила игры местным квислингам, назначают наместников и устраивают опереточные перевороты.

А крымский режим - это режим воровок на доверии. Смысл аннексии как раз в том, что элита автономии, которая занималась расхищением полуострова во времена Януковича (а многие еще с начала 90-х) осталась при своих интересах. Спикер "парламента" не сменился, разве что подвинули вороватых "макеевских" соратников Януковича, но они всегда были чужеродным телом среди доморощенных крымских уголовников, всех этих разнообразных "башмаков", о которых впору можно было снимать сериал "Криминальный Симферополь" (Феодосия, Ялта, Судак, Севастополь - подходит любой город полуострова, всюду мрак).

Москва обеспечила настоящую - с кремлевской, да и с симферопольской точки зрения - крымскую самостоятельность. Самостоятельность воровства, которая, разумеется, обеспечивается готовностью сохранивших власть и деньги проходимцев делиться со своими покровителями и ни в чем им не перечить. За это Аксенов с Константиновым и компанией получили Крым в пользование - разумеется, до ограды российских военных баз. Там воруют уже генералы, адмиралы и прочая шушера в погонах.

И то, что время от времени кого-то из коррупционеров арестовывают свои же, не должно никого удивлять. Умение делиться наворованным - это тоже наука, которую не каждому дано усвоить на отлично: часто мешают глупость и жадность. Собственно, такие же расправы над теми, кто не научился делиться, - от арестов до убийств - в Крыму были и во времена Януковича. Путин лишь сохранил режим "воровок на доверии" в его первозданной чистоте - именно поэтому Крым сегодня выглядит даже не путинской Россией, а заповедником исчезнувшей в 2014 году криминальной Украины Януковича с ее воровским беспределом, правовым нигилизмом и могуществом новых "башмаков".

https://graniru.org/opinion/portnikov/m.270216.html
Krynica

Помпео и одна пятая

Государственный секретарь США Майк Помпео на слушаниях в Конгрессе пообещал, что его страна никогда не забудет о российской аннексии Крыма. «Это очень серьезный вопрос. Россия аннексировала одну пятую часть Украины, и мы никогда не должны забывать о том, что произошло», – сказал он, отвечая на замечание конгрессмена Стива Чебота.

Чебот отметил, что часть мирового сообщества слишком часто игнорирует вторжение России в Украину и преступную аннексию Крыма, и призвал Помпео придать этой проблеме большее звучание. И, как видим, Помпео согласился с ним и даже усилил высказанную парламентарием позицию.

И это – не просто слова. Это теперь – «дорожная карта» для каждого сотрудника Госдепартамента и других государственных институций США, отвечающих за внешнюю политику страны. Потому что речь в выступлении госсекретаря шла о стратегических приоритетах деятельности возглавляемого Помпео ведомства. Приоритетах, на которые конгрессмены должны выделять деньги из бюджета. Проще говоря, Помпео говорит о том, на что должны идти деньги американских налогоплательщиков. А граждане Соединенных Штатов не платят своему государству зря – они знают, что государство работает на их безопасность даже тогда, когда речь идет о нарушении права в отдаленных от США регионах мира.

Вот простой пример из нашего недавнего общего прошлого – история о том, как получили свободу страны Балтии и как в этом стремлении их поддерживал цивилизованный мир. США никогда не признавали аннексии Советским Союзом Латвии, Литвы и Эстонии и организовали работу их диппредставительств в Вашингтоне. Но не только это. Когда создавалась корпорация Радио Свобода/ Радио Свободная Европа, в Радио Свобода включили службы, которые вещают на языках народов СССР, а в Радио Свободна Европа – службы, которые вели вещание на языках народов советской «сферы влияния». Так вот, латышскую, литовскую и эстонскую службу включили в состав Радио Свободная Европа – и не ошиблись. Сегодня этих служб на Радио Свободная Европа уже нет, зато Латвия, Литва и Эстония – в свободной Европе. А бывший директор эстонской службы Радио Свободная Европа Тоомас-Хендрик Ильвес даже стал одним из самых популярных за всю новейшую историю президентов Эстонии. И не удивительно: люди узнавали его по голосу.

Так будет и с Крымом. Когда-нибудь один из новых и востребованных проектов украинской службы Радио Свобода Крым.Реалии прекратит свое существование, зато сам Крым вновь станет неотъемлемой частью демократической Украины – и, если хотите, свободной Европы, ведь теперь уже очередь Украины оказаться в свободной части континента. По крайней мере, до того момента, пока это не произойдет, в Соединенных Штатах об аннексии Крыма не забудут. Государственный секретарь США заявил об этом без обиняков.

https://ru.krymr.com/a/29246917.html
Krynica

Макрон плутає Путіна з Трампом

Якщо в тебе немає реально вигідної для партнера пропозиції або силових аргументів - залишайся вдома, не дай опонентові себе використовувати
Французький президент Еммануель Макрон сьогодні зустрічається зі своїм російським колегою Володимиром Путіним в Костянтинівському палаці в Санкт-Петербурзі. Офіційним приводом для прибуття Макрона до Росії стала його участь у Всесвітньому економічному форумі, який відбувається в цьому російському місті. Однак ясно, що головна мета цієї поїздки - зустріч із Путіним.

На відміну від федерального канцлера Ангели Меркель, яка відвідала Росію декількома днями раніше, Макрон прибуває на чолі представницької делегації. У ній і ключові міністри, і депутати, і керівники "Тріанонського діалогу", і діячі культури.

При цьому Париж досі тримає паузу щодо інформації про присутність французького президента на матчах чемпіонату світу з футболу. У Єлисейському палаці неофіційно пов'язують можливість такої присутності з успіхом пітерських переговорів. Але в чому має полягати цей успіх?

Макрону потрібні від Путіна компроміси і поступки. Але при цьому французький президент плутає російського президента з американським. Невгамовне честолюбство Трампа відомо всьому світу. На цього далекого від реальної політики бізнесмена можна впливати за допомогою простих компліментів і похвал - чим багато хто і користується. Трамп розглядає людей, що його оточують як потенційних шанувальників його талантів - і це нормально для людини, чия самозакоханість досягає часом параноїдальних розмірів. Макрон вміло цим користується.

А Путін розглядає людей як об'єкти для вербування і використання. Йому абсолютно не цікаво, скільки чиновників привіз з собою Макрон і як він буде йому посміхатися.

Велич Путіна в його власних очах абсолютно не залежить від якогось хлопчиська з Парижу. І йти на якісь там поступки французькому президентові російський лідер не збирається.

Те, що Макрон приїхав на форум і надав цьому заходу міжнародний флер - добре. Те, що привіз з собою інших французів - чудово. Те, що піде в Маріїнський театр брати участь в церемонії, влаштованій придворним Путіна Валерієм Гергієвим - чудово. Нехай усі побачать, ніякі санкції і претензії, не заважають Заходу продовжувати сприймати Росію як важливого гравця. Нехай знають, що Макрон ставиться до Путіна як до Трампа. Ну або майже як Трампу.

Але далі що? Чому Путін повинен йти на якісь поступки Макрону - та ще в ситуації, коли європейці самі потребують солідарності Росії на іранському треку? Що Макрон може запропонувати Путіну, окрім свого приїзду?

І тут з'ясовується, що взагалі нічого. Тому що те, що пропонує Макрон - і не він один - Путіну не цікаво. Скасування санкцій, повернення в клуб світових лідерів, інвестиції? Але це не є важливим, якщо за такі пропозиції доведеться розплачуватися відмовою від війни в Україні, підтримкою Асада або - що взагалі немислимо - Кримом.

Миротворці на Донбасі? Очевидно, не головна тема, але навіщо вони потрібні Путіну, якщо можуть поставити під сумнів існування маріонеткових режимів на окупованих територіях.

Тоді що? І якщо відповідь на це питання є зрозумілою, зрозуміло й інше. Макрона вислухають і проводять додому, спілкуватися з французькими залізничниками та іншими незадоволеними його реформами співгромадянами.

З усієї цієї історії можна зробити простий висновок. Діалог має сенс тільки тоді, коли у тебе є реально вигідні для партнера пропозиції або силові аргументи. Якщо у тебе немає ані того, ані іншого - залишайся вдома, не дай опонентові себе використовувати. Цей висновок зробити під силу будь-якому студенту-психологу. І це легше, ніж посміхатися Трампу в надії, що комплімент спрацює ефективніше, ніж серйозна розмова про реальну політику.

Але біда Макрона в тому, що він закоханий в себе майже так, як Трамп і навряд чи здатний до самоаналізу. У цьому сенсі Путіну не складно з ним працювати. Як це не парадоксально прозвучить, але Путін, який влаштує честолюбному колезі розкішний прийом і поведе його до Маріїнського театру на вшанування великого Петіпа, поводиться з Макроном так, як Макрон поводиться із Трампом.

Вони ж діти.

https://espreso.tv/article/2018/05/24/vitaliy_portnykov_makron_plutaye_putina_z_trampom