May 14th, 2008

Krynica

(no subject)

На четверть бывший наш народ

Виталий Портников


Ставшая кульминацией празднования 60-летия Израиля международная конференция "Взгляд в завтрашний день", проходящая под патронатом президента еврейского государства Шимона Переса, может оказаться еще одной иллюстрацией к хрестоматийной уже фразе Владимира Высоцкого - "а там на четверть бывший наш народ". Конечно, главным героем конференции станет американский президент Джордж Буш, но в зале заседаний можно увидеть непривычно представительную группу руководителей стран бывшего Советского Союза и социалистического лагеря… Collapse )
Krynica

(no subject)

ШКОЛА ІЗРАЇЛЮ
Віталій Портников
На святкування 60-ї річниці проголошення Держави Ізраїль до Єрусалиму приїхали лідери найвпливовіших країн світу. Громадяни вівішують на балконах і машинах державні прапори, музеї і навіть військові бази відкривають свої двері для всіх бажаючих... Для сучасного світу Ізраїль є константою.
Однак так було зовсім не завжди. 60 років тому, коли перший прем’єр-міністр цієї країни Давид Бен-Гуріон проголосив створення Ізраїлю, у його життєздатність не вірили навіть деякі лідери сіоністського руху. Небезпек і дійсно було чимало. Треба було вистояти у військовому протистоянні з арміями арабських країн, які ніяк не могли погодитися із появою на Близькому Сході єврейської держави. Треба було знайти притулок для сотень тисяч, якщо не мільйонів репатріантів з цілого світу. І треба було на практиці довести, що євреї, які втратили свою останню державу ще за часів античності, є народом, здатним до державотворення, до побудови ефективної державної машини, ефективної економіки, соціальної системи. І, звичайно, сучасних збройних сил – без них оточена недоброзичливцями держава не проіснувала б і тижня. Бен-Гуріон напівсерйозно, напівжартома говорив про країну, в якій мають бути не тільки власні солдати і поліцейські, але й власні злодії і повії. Collapse )
Krynica

(no subject)

ТЕНЬ «ВИКЖЕЛЯ»
Виталий Портников
«Уже развел руками черными Викжель пути» - эти строки знаменитой русской поэтессы Зинаиды Гиппиус для меня давно стали экономическим образом революций 1917 года. Элегантная дама из петербургских салонов подметила то, что не смогли понять политики и хозяйственники – в условиях критического социального расслоения обязательно появляется группа, начинающая диктовать собственные условия власти. Викжель – это сокращение от исполкома профсоюза железнодорожников. Именно руководители этого профсоюза в революционное время решали, какие грузы пропускать по железной дороге, а какие задерживать, кому из министров или комиссаров давать машинистов, а кому отказывать. При этом железнодорожный профсоюз с одинаковым презрением относился к любой власти. Большевики сделали из этого простой вывод – больше никаких профсоюзов. Когда они добились собственной диктатуры, с профессиональным движением было покончено, вместо него в СССР появилась очередная декорация, руководитель которой по должности был членом ЦК КПСС, а иногда даже допускался в политбюро. Впрочем, должность главы советских профсоюзов никогда не была престижной – ее воспринимали как почетную ссылку для проштрафившихся номенклатурщиков. И подобное отношение к профсоюзам, продолжающих успешно сотрудничать уже с новой, отнюдь не коммунистической властью, сохраняется до сих пор. Collapse )