Vitaly Portnikov (vokintrop) wrote,
Vitaly Portnikov
vokintrop

Літак із Мінська й наближення України до безглуздої моделі

У день, коли Україна дізналася про зрив європейської асоціації, до Москви з Мінська прибув незвичайний пасажир – генеральний директор компанії «Уралкалій» Владислав Баумгертнер. Менеджер, якого заарештували в Мінську після зустрічі з прем’єр-міністром Білорусі, був виданий російській стороні після того, як кримінальну справу порушили проти нього вже в Москві.

Але головною умовою білоруського президента Олександра Лукашенка була все ж не кримінальна справа. Лукашенко хотів, щоб змінився основний акціонер компанії «Уралкалій» Сулейман Керімов, що розсварився з білоруськими партнерами і фактично обвалив важливий для Мінська світовий ринок калійних добрив. Лукашенку вдалося домогтися свого. За кілька днів до переїзду Баумгертнера до Москви стало відомо, що Керімов продав свій пакет акцій іншому російському мільярдерові – Михайлу Прохорову.

Не знаю, якою буде доля Баумгертнера на батьківщині – можливо, в його діях не знайдуть складу злочину і звільнять. Мені, чесно кажучи – цікавіше інше: як будуються стосунки партнерів на пострадянському просторі. Тим більш цікаво, коли говорять про російську фінансову допомогу – а там і до Митного союзу рукою подати. Білорусь теж перебуває на утриманні Росії. І вона не просто в Митному союзі. Вона з Росією ще й у союзній державі. І що ж – для реалізації своїх економічних інтересів Лукашенко повинен брати в заручники бізнесмена з сусідньої країни. Він домагається зміни власника приватної компанії – ось вам і вся, так би мовити, економіка.

Правда, в Москві кажуть, що Лукашенко б не переміг, якби не діяв у зв’язці з іншим вершителем доль – Володимиром Путіним. Нібито Путін теж був незадоволений Керімовим і вирішив для виховання відібрати у бізнесмена компанії таким ось дивним чином. А чому, власне, дивним? Керімов користувався благоволінням прем’єра Дмитра Медведєва, і щоб не сваритися з соратником Путін й провернув хитромудру комбінацію в дусі Луб’янки.

Але це ще гірше – тому, що ніякої економіки, ніякого приватного бізнесу, ніякої конкуренції, ніяких державних інтересів у всьому цьому немає – а є лише боротьба за гроші, які сприймаються можновладцями як свої, незалежно від того, приватні вони чи державні. У день, коли Вадим Баумгертнер покинув Мінськ, українці стали на кілька кроків ближче до цієї безглуздої моделі.


Літак із Мінська й наближення України до безглуздої моделі
Tags: Беларусь, Россия
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments